Суд – це єдиний уповноважений державою орган, на який покладена функція правосуддя, яку здійснюють судді і, у визначених законом випадках, присяжні. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.
Суддя є головним суб’єктом цивільного процесу на якого покладається функція здійснення правосуддя. Судове провадження в першій, апеляційній і касаційній інстанції та за нововиявленими або виключними обставинами здійснюється суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних відповідно до вимог чинного законодавства. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд і постановляє рішення від імені держави.
Особи, що призначені на посаду судді, при здійсненні правосуддя у судових провадженнях наділяються повноваженнями, передбаченими КПК та ЦПК України, відповідно.
Судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та Законом України № 1402-VIII від 2 червня 2016 року “Про судоустрій і статус суддів”. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на засадах верховенства права.
Для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.
Права судді, пов’язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, процесуальним та іншими законами. Зокрема, суддя приймає участь у суддівському самоврядуванні. Судді можуть утворювати громадські об’єднання та брати участь у них з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення професійного рівня. Суддя може бути членом національних або міжнародних асоціацій та інших організацій, що мають на меті захист інтересів суддів, утвердження авторитету судової влади в суспільстві або розвиток юридичної професії та науки. Суддя має право і зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень та проходити з цією метою відповідну підготовку. Суддя повинен додержуватися присяги. Він зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді; виявляти повагу до учасників процесу; не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання; виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави; систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду; звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя; підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді. Суддя проходить підготовку у Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки. Суддя до звільнення з посади або припинення його повноважень не може бути нагороджений державними нагородами, а також будь-якими іншими нагородами, відзнаками, грамотами. Суддя може бути нагороджений державними нагородами лише за проявлену ним особисту мужність і героїзм в умовах, пов’язаних із ризиком для життя. Суддя зобов’язаний щорічно подавати декларацію доброчесності, яка складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження. У декларації доброчесності судді зазначаються прізвище, ім’я, по батькові судді, його місце роботи, займана посада та твердження про відповідність рівня життя судді наявному в нього та членів його сім’ї майну і одержаним ними доходам; своєчасне та повне подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави, та достовірність задекларованих у них відомостей; невчинення корупційних правопорушень; відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; сумлінне виконання обов’язків судді та дотримання ним присяги; невтручання у правосуддя, яке здійснюється іншими суддями; проходження перевірки суддів та її результати; відсутність заборон. Декларація доброчесності судді може містити інші твердження, метою яких є перевірка доброчесності судді. Декларація доброчесності судді є відкритою для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги. Питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України.
Суддя зобов’язаний поважати честь і гідність усіх учасників процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак. Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов’язаний роз’яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи.
Посада судді надзвичайно відповідальна та стресова. У кожній справі, якщо тільки вона не закінчується мировою угодою, хоча б один із учасників залишається незадоволеною, скривдженою, розлюченою. Попри те що не допускається зловживання правом у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя, це не рідкість, і всі скарги мають бути розглянуті компетентним органом, і щодо них має бути прийняте справедливе рішення. Незважаючи на ст. 27 ч.3 ЦПК України, в якій зазначено, що “особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права”, право на звернення зі дисциплінарною скаргою має будь-яка особа. У випадку неодноразового подання особою очевидно безпідставних дисциплінарних скарг Вища рада правосуддя має право ухвалити рішення про залишення без розгляду протягом одного року наступних скарг цієї особи.