Адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. А адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076-VI від 5 липня 2012 року “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Адвокатура України забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Адвокат надає правову інформацію, консультації і роз’ясняє з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складає заяви, скарги, процесуальні та інші документи правового характеру; захищає права, свободи і законні інтереси підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого; представляє інтереси потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, права і обов’язки потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представляє інтереси фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представляє інтереси фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах; надає правову допомогу під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; підвищувати свій професійний рівень; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних, а також забезпечує адвокатську таємницю.
Захисником кримінальному провадженні (ст. 45 КПК України) є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію). Захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.
Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює. Захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватися під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування. Документи, пов’язані з виконанням захисником його обов’язків, без його згоди не підлягають огляду, вилученню чи розголошенню слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.
Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Захисник без згоди підозрюваного, обвинуваченого не має права розголошувати відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.
Захисник після його залучення не має право відмовитися від виконання своїх обов’язків, за винятком обставин, які виключають його участь у кримінальному провадженні, в тому числі незгоди з підозрюваним, умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору; якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.
Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника. Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених кримінально-процесуальним законом.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника; підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно; слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його. Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
В цивільному процесі учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Адвокат є представником у суді. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними. Не може бути представником в суді особа, якщо вона у цій справі представляє або представляла іншу особу, інтереси якої у цій справі суперечать інтересам її довірителя. Повноваження адвоката як представника сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
Довіреності та інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку. Такі документи приймаються судами за умови їх легалізації. Без легалізації такі документи приймаються судами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, в тому числі Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 року, до якої Україна приєдналася 22 грудня 2003 року. Зазначена конвенція поширюється на офіційні документи, які були здійснені на території однієї з Договірних Держав і повинні бути подані на території іншої Договірної Держави. Кожна з Договірних Держав звільняє від легалізації документи, які мають бути представлені на його території. Єдиною формальністю, яка може бути потрібна для посвідчення справжності підпису, якості, в якій виступала особа, яка підписала документ, і, у належному випадку, справжності печатки чи штампу, якими скріплено цей документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій цей документ було здійснено. Апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріплюється з документом; він має відповідати міжнародному зразку. Заголовок “Apostille (Convention de la Haye du 5 octobre 1961)” має бути дано французькою мовою. Заповнений належним чином, апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступила особа, яка підписала документ, та, у належному випадку, справжність друку або штампу, якими скріплено цей документ. Також, відповідно Віденської конвенції про консульські зносини від 24 квітня 1963 року, довіреність може буди оформлена консульською установою.
Адвокат, виступаючи в цивільному процесі, має певний правовий статус. Він не є стороною в процесі, але має широкі повноваження для захисту інтересів свого довірителя. Адвокат має право знайомитися з матеріалами справи, подавати докази, брати участь у судових засіданнях, заявляти клопотання та відводи, давати пояснення суду, ставити питання іншим учасникам процесу, оскаржити судові рішення. Важливим елементом статусу адвоката є його незалежність та професійна таємниця, які гарантують захист інтересів довірителя без будь-якого тиску.
Поряд із правами, адвокат несе й певні обов’язки у цивільному процесі. Він повинен діяти сумлінно і розумно, використовуючи всі передбачені законом засоби захисту інтересів довірителя. Адвокат зобов’язаний дотримуватися професійної етики, зберігати адвокатську таємницю, поважати суд та інших учасників процесу. Порушення адвокатом своїх обов’язків може призвести до дисциплінарної відповідальності, аж до позбавлення статусу адвоката. Діяльність адвоката у цивільному процесі відіграє важливу роль у забезпеченні законності та справедливості. Ефективна реалізація прав та обов’язків адвоката сприяє захисту прав та законних інтересів громадян, зміцненню правової держави. Подальше вдосконалення законодавства про адвокатуру та підвищення правової культури населення є важливими завданнями, спрямованими на підвищення ефективності діяльності адвокатів у цивільному судочинстві.